Якщо друг приунив, ти його не вини,
І образливе слово сказать не спіши.
Не назви слабаком, не назви нецікавим, -
Поможи у молитві боротись з лукавим.
Опустилися руки у друга - потіш,
А судити його не спіши, це облиш.
Посиди з ним тихенько, тихенько поплач,
І у горі його, так як можеш - розрадь.
Хай пізнає твій друг: ти його не лишив,
І не просто за усмішку й статки цінив.
В час печалі його не пройди стороною,
Обігрій свого друга хоч трішки собою.
Що у серці не бачиш, тому не суди,
І докірливе слово сказать не спіши.
Помолися за друга, схились на коліна,
Й знов настане у друга щаслива година!
Буде пісня весела і слава Творцю,
За даровану радість і віру живу.
Не просте є життя, не спіши докоряти,
Научися від Бога надію вселяти.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Истинная вера... - Сотниченко Андрей хочу обратить внимание уважаемых читателей,что если ритмика стиха кажется "неритмичной",это значит,что ударение ставится на другой слог,например,здесь:"глубока"-ударение на слог "бо".Стих. написано в 2001г.
Мчатся годы . - Николай Зимин Мчатся годы .
Дни коротки .
Радости , невзгоды
С примесью тоски .
Вьюга воет .
Спать не дает .
Сердце в груди стонет .
Сердце верит , ждет ...
