Над нами звёзды простираются шатром.
Они для всех, как карта неба среди ночи.
Я, среди звёзд, ищу звезду из моих снов,
Что не сравнить ни с чем и непонятно прочим.
Её найду я, обязательно найду;
И запылает мне она над моим домом.
И, без неё, уже не выйду, не войду.
Она сиять мне будет светом – светом новым.
Смотрю на небо и ищу звезды лучи,
И верю, что не страшен ей дыр чёрных ужас.
Она горит огнём мерцающей свечи.
Её не смогут погасить ни мрак, ни стужа.
Пусть иногда звёзд не увидишь на Земле;
И тучи свет небесный долго закрывают;
Но, всё-равно, звезда свой свет дарует мне.
Я им живу и видеть каждый день мечтаю.
Звезда горит, хотя и скрытая от глаз.
Её истоки в необъятности Вселенной.
Она вела меня невидимо не раз,
Ведёт и ныне к жизни вечной и нетленной.
Её найду я, обязательно найду;
И запылает мне она над моим домом.
И, без неё, уже не выйду, не войду.
Она сиять мне будет светом – светом новым.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 1831 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
