«Все мы блуждали, как овцы, совратились каждый на свою дорогу». Исаия 53:6
Изнывая от жажды грехов и соблазнов,
Разбрелись, словно овцы слепые в пути...
Кто очистит сердца от греховной проказы?
Кто поможет дорогу к спасенью найти?
На асфальтовой прочности корке неверия,
Что на душах легла неподъемным пластом,
Кто привьет хрупкий стебель побега доверия?
Кто засеет пустыню отборным зерном?
Он пришел незаметный – «ни роду, ни племени»,
Ни величья, ни вида не видели в Нем;
Умален пред людьми - Муж скорбей неизведанных,
Мы лицо от Него отвращали свое.
Но Он взял на Себя наши беды с болезнями,
И понес, не сгибаясь, под тяжким крестом;
Он ответил Собой за мои преступления;
Невиновный, за всех бит греховным кнутом.
Насмехались над Ним, распиная с злодеями,
И делили хитон, и кривлялись: - сойди!
И плевали в лицо, непотребное делая,
И пронзили копьем плоть невинной груди.
Это было давно, как пророком предсказано,
А сейчас на сияющий свод погляди;
Вифлеемской звездой путь, однажды показанный,
Не теряй!
За Иисусом к спасенью иди!
Сергей Сгибнев,
Новосибирск, Новосибирской обл.
Верующий. Люблю хорошую христианскую и классическую музыку. Люблю говорить о Боге. Люблю жить! сайт автора:Персональный дневник
Прочитано 13166 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
