О, Господи! Помилуй і прости!
Моє дитя маленьке захисти!
І виведи його у світ широкий,
І покажи йому Свої дороги,
Щоб вибрав він відкритою душею
Дорогу, що колись назве своєю...
О, Господи! Помилуй і прости!
Дітей моїх від лиха захисти,
Щоб добрі зерна в душах проросли,
І щоб серця черствими не були...
О, Господи! Помилуй і прости!
Кохання від неправди захисти.
Дай почерпнути сили і надії,
Любов’ю щоб світились наші мрії...
О, Господи! Помилуй і прости!
Від відчаю, зневіри захисти.
Навчи з терпінням шлях свій вибирати,
В житті лише на Тебе покладатись.
13 квітня, 2001 р.
Комментарий автора: Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 5902 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Слава і моя особиста подяка нашому Господу, Всесильному Люблячому Батьку, що Він врятував тебе, сестричко , і твою кровиночку, Михайлика! Дякую Богу , що ти є і твої вірші! Божих тобі благословінь, дорога сестричко! Комментарий автора: Щиро дякую Нашому Небесному Батькові за твоє серце, моя сестричко!!! Мир тобі!
Кухня Мироздания… (Это просто - наша работа) - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Как нашей Пищей являются – Физические Тела Низших Животных…, кои Мы Никак Не Уподобляем Своему Образу и Подобию, а посему Поглощаем Их без Зазрения Совести и Раскаяния в Содеянном (или Попустительствующим) Нами…
Так же и Пищей Создателя являются – Наши Духовные Тела…, кои Представляют Собой Мельчайшие Клеточки Вселенского Организма Творца…
В Своё Время Все Души-Закуски Попадут в Подобающее только Им Одним – Место…
…Кто-то на Стол Создателя (Званные, Избранные на Пиру Бога)…
…Кто-то в погреб для Выдержки и Хранения (Ожидания своего Часа)…
…а кто-то на переработку и переделку Сознания (Уничтожение, Тронутой Плесенью Порока Личностной Основы)…
Слишком Многие Негативные Сущности Мироздания Пытаются полакомиться Человеческими Душами, ибо Паразитируют на Них, хотя и Не Принадлежат (Никак Не Относятся) к Нашему Миру…, а посему Не Имеют Законного Права на Сбор Семян, ими Не Сеяных…, но Алчно Желаемых…
В том чтобы Не дать Им эту Возможность, состоит Часть Нашего ОбщеПланетарного Долга…
Светлым Достойным (Духовно Живым) - Светит Мечта Рая…
Некоторым из Них… Место Рядом с Творцом… за Его Столом Сознания и Бытия…
Тёмных Недостойных (Духовно Мёртвых) – Как голодный Пёс, Жаждущий хоть Кости от Духовной Плоти… Ожидает Ад… (Разрывание-Растаскивание) Духовной Плоти Иномерными Падальщиками…
Нас же Самих, Ни на Мгновение Не Покидает Бесконечная Работа по Отбору, Сортировке, Сопровождению и Защите Добрых Зёрен Вселенского Посева… от Ненасытной Своры, Стремящейся Любыми Путями Заполнить Свою Вечно Зияющую Духовную Пустоту (Утробу)… и затем, Войти в Наш Земной и без Того уже Несчастно-Несправедливый и Несовершенно-Разумный Мир…
Но, сия Утроба - Бесконечна и Никогда Не Сможет Насытиться… Индивидуальными Душами, кои Она Беспощадно Превращает из Великого Вечного Творения Вселенской Мечты – во Временное Безликое Месиво Питательного Бульона Хаоса и Деградации…, Распада и Тления…
Различие Качеств Человеческих Сознаний Порождает Различие Их Человеческих Судеб…, Закусок…
…Меньшая Часть из которых – будет плотоядно съедена Создателем… и Продолжит Свой Дальнейший Жизненный Путь уже в Составе Его Вселенского Организма…
…Большая Часть будет – Безжалостно Уничтожена, за Ненадобностью и Негодностью (НеДОБРО-КАЧЕСТВенностью)…
…и лишь Крайне Ничтожная, но ЛУЧШАЯ Их Часть - Послужит Основой для Следующего Посева…
…Посева Человеческих Зёрен в Иных - Неразумных и Пока Ещё - Бездуховных Мирах Тёмного Хаоса, лишённого Истоков Духовного Бытия…
…ибо – Посев Этот, есть – Основа Жизни Мироздания…
…в Различных Формах…, в Различных Телах…, в Различных Вселенных…
…но, Непременно, Всегда с одним и тем же ЗЕРНОМ, - С ЧЕЛОВЕЧЕСКИМ СОЗНАНИЕМ!..
Пусть это сказано – Образно, Непривычно и Непонятно…
…но лучше ТАК, чем вообще - НИКАК…
