Він був майже непомітним. Його голос був тихим, постать – непривабливою, тіло – слабким. Очі не знаходили потіхи в Ньому. Не раз Він був предметом насмішок, і Його погляд тихо опускався на землю. Його ганьбили, але Він мовчав. Не раз Він носив у серці важкий біль, але ніколи не жалівся і не нарікав. Не раз хвороби мучили Його тіло, та Він не залишався у ліжку, а йшов служити іншим. Від Нього відверталися навіть друзі, та Він продовжував їх любити. Він підняв на Свої плечі весь тягар людського прокляття. Він став винним за чужі недоліки, гріхи та помилки. Він узяв на Себе весь жах та страждання розлуки з Богом і пішов на хрест. Він став проклятим. Терпляче та смиренно Він переніс усі покарання за тих, кого любив. Його погляд не затьмарився ненавистю та бажанням помсти. Він любив. Любив до останнього подиху Свого трагічного та переможного життя. Він все ще любить...
Ксенія Сахацька,
Львов
Служу Господу уже 13 лет, люблю Его больше всего и отдаю Ему все, что у меня есть. e-mail автора:kumky@ukr.net
Прочитано 5926 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христос подарил миру радость и любовь. Люби ближнего своего, как самого себя.
Его распяли. Не мне судить плохо это или хорошо... Он ведь учил любви. Комментарий автора: Думаю, об этом судить не надо. Это надо принимать... или нет.
Поэзия : Рыжий конь - Николай Зимин Наша судьба очень похожа на полосатую зебру...Это нелегко осознать,когда мы молоды и горячи ,но с этим мы смиряемся,и все доверяем Господу.Он нас не забывает...
Но душа моя в ответ
Злится.
До того ей дела нет.
Снится,
Что хотит она достичь
Рая,
А за нею черных туч
Стая.
Заблуждений и страстей
Реки.
Тех,прожитых нами дней,
Вехи.
И куда же ты? Куда?
Где там...
Неземным ослеплена
Светом ,
Все быстрее в синь и даль
Мчится
Её светло - рыжий конь -
Птица.
